Принципи запам'ятовування

Таємниці пам'яті завжди привертали увагу дослідників. Так, грецький філософ Платон (IV ст. до н. е.) вважав, що пам'ять подібнй до воскової пластини, на якій утворюється відбиток твердого предмета. Як поверхня воскової пластини з часом розгладжується, так і відбитки різних подій стираються з пам'яті з плином часу.

Греки так обожнювали пам'ять, що в їхній міфології з'явилася навіть богиня пам'яті — Мнемозіда. Від її імені походить поняття «мнемонічні прийоми», тобто прийоми кращого запам'ятовування.

Не знаючи нічого про взаємодію правої і лівої півкуль, не усвідомлюючи навіть, де розташований орган, відповідальний за пам'ять, греки інтуїтивно виділили чинники, від яких залежить робота пам'яті, — уяву та асоціації. Користуючись простими мнемонічними прийомами, грецька і римська знать вражала публіку, відтворюючи по пам'яті тисячі фактів, у тому числі статистичні дані.

Давні й сучасні мнемонічні прийоми ґрунтуються на таких простих принципах:

/. Синестезія — для розвитку пам'яті треба постійно тренувати всі органи чуттів (зір, слух, нюх, смак, дотик). Більшість людей, яких природа нагородила феноменальною пам'яттю, і тих, хто сам розвинув у собі такі здібності, мають розвинені органи чуттів і здатність створювати яскраві образи на основі отриманої інформації.

2. Асоціації — наш мозок має асоціативну кору. Тому, дізнавшись щось нове, постарайся поєднати його з тим, що вже знаєш.

3. Порядок, логіка, нумерація — запам'ятовування чогось логічно впорядкованого, пронумерованого допомагає скоріше пригадати потрібну інформацію.

4. Гумор, перебільшення — створюючи образ для запам'ятовування, можна карикатурно збільшити його розміри, змінити форму, колір.

5. Позитив — люди неохоче пригадують те, що викликає неприємні почуття. Негативна інформація, навіть якщо для її запам'ятовування використовували усі важливі принципи, може «блокуватися» мозком, оскільки згадка про неї неприємна.

6. Уява — найефективніший інструмент запам'ятовування, який допомагає використовувати наведені вище принципи.